Опубликовано 27th Февраль 2011 |

Історія УСВЖН

Українська спілка в’язнів – жертв нацизму (до 09.10.1998 р. – Українська спілка колишніх малолітніх в’язнів фашизму) була створена 08.02.1991р. на установчій конференції 13 обласних і міських організацій колишніх малолітніх в’язнів фашистських концтаборів.
Головою Спілки було обрано Маркіяна Дмитровича Демидова, колишнього малолітнього в’язня концтабору «Саласпілс».
9 жовтня 1998 року позачергова конференція Української спілки колишніх малолітніх в’язнів фашизму вирішила, залишаючи незмінною організаційну структуру і керівні органи, перейменувати організацію на Українську спілку в’язнів – жертв нацизму й прийняти новий Статут, відповідно до якого членами Спілки незалежно від віку могли бути колишні в’язні фашистських концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, насильно вивезених на примусові роботи в Німеччину або окуповані нею країни, а також діти, що народилися у місцях знаходження на примусових роботах батьків.
Сьогодні це найбільша в Україні громадська організація, що представляє інтереси людей, які у роки Другої світової війни утримувались Третім Рейхом в концтаборах і гетто або були вивезені на каторжні роботи. До Спілки, яка нараховує близько 200 тисяч членів, об’єднаних по всіх регіонах України у 118 відділеннях, входять представники різних національностей, віросповідань та політичних поглядів.
Спілка є членом Міжнародної спілки колишніх малолітніх в’язнів фашизму та членом Міжнародного Європейського Конгресу жертв фашизму і нацизму 1920-1945 років.