Шановні побратими по долі !
Шановні колеги !
Сьогодні ми з болем у серці згадуємо тих, хто навіки залишився за колючим дротом гітлерівських концтаборів.
Сьогодні ми вшановуємо життєвий подвиг тих, хто у трагічні часи Другої світової війни зазнав неймовірних жахів нацистських переслідувань, та пам’ять мільйонів людей, безневинно вбитих у гітлерівських концентраційних таборах, гетто, тюрмах та інших місцях примусового тримання.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Вічна їм пам’ять !
Низько вклоняємося перед мужніми людьми, які наперекір смертям зуміли вистояти у фашистській неволі.
Сьогодні вся світова спільнота і громадськість згадує події, що відбувалися 11 квітня 1945 року. 11 квітня 1945 року в’язні різних національностей із 18 країн світу концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
11 квітня 1945 року американські військові звільнили один із головних нацистських таборів — Бухенвальд. Через табір за 8 років його існування пройшло близько 250 тисяч людей, майже 60 тисяч з яких загинули.
11 квітня було прийняте ООН як дата, коли планета відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.
Тисячі українців опинилися за колючим дротом нацистських фабрик смерті, розташованих як на українській території, так і поза її межами.
За час свого перебування при владі (1933 — 1945 рр.) нацисти створили на території Третього Рейху й окупованих землях 1634 табори та їх зовнішні команди (філії). Система таборів слугувала німцям для ізоляції, знищення або використання праці ув’язнених і полонених.
Через них пройшли мільйони людей різних національностей, велика частина з них загинула у газових камерах, під час медичних експериментів, нелюдських умов утримання чи виснажливої роботи.
За підрахунками істориків під час війни на території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори (Янівський у Львові та Сирецький у Києві), 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці
для євреїв, 7 виправно-трудових таборів, 15 таборів примусової праці, 23 пересильні табори, 242 табори для військовополонених.
Історія жертв нацистських переслідувань, тобто наша з Вами історія, —
це жахи війни, страждання на чужині, боротьба в лавах антифашистського опору. Незважаючи на тяжкі випробування, ці сильні духом люди гідно пройшли свій тернистий шлях, зробили вагомий внесок у відбудову зруйнованої країни.
Долаючи біль минулого, ми прагнемо миру та глибокого осмислення уроків тієї світової трагедії, аби не допустити нічого подібного у майбутньому.
Наш святий обов’язок — зберегти і передати пам’ять молодому поколінню про мільйони безневинно загиблих у фашистських концтаборах, гетто, тюрмах, інших місцях примусового тримання, домагатись створення для колишніх в’язнів належних умов життя, забезпечення необхідного захисту та підтримки, оточити теплом та увагою кожного члена УСВЖН.
Глибока вдячність Вам, шановні побратими по долі, за великий подвиг і самовідданість, проявлені задля майбутніх поколінь.
Бажаю усім Вам миру та усіляких гараздів.
Дякую Вам за вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді, багаторічну плідну громадську діяльність на користь жертв нацистських переслідувань.
З повагою
Голова громадської організації
«Українська спілка в’язнів-жертв нацизму»
в’язень концтабору «Саласпілс»
академік МАНЕБ Маркіян Демидов