22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

22 червня український народ вшановує пам’ять своїх синів і дочок, полеглих під час війни 1941-1945 років.

22 червня 1941 року, 4.00 ранку, мить …, і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Ми не можемо забути про це.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Ніхто не забутий ! Ніщо не забуте ! Так ми говоримо своїм дітям, своїм онукам. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. Наш святий обов’язок — передавати молодому поколінню про ті жахливі часи, передавати із покоління в покоління, щоб це більше ніколи не повторилось.

Ми пам’ятаємо, ми сумуємо. І кожен раз в цей день згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу Перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, про тих, хто відстоював Перемогу в тилу і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми з тими ж бажаннями, з тією жагою до життя, людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може навіть онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі і злагоді.

Ми любили життя, а не смерть і агресію, тому виграли тоді. Тому перемагаємо зараз.

Члени УСВЖН міста Києва вшанували пам’ять жертв війни хвилиною мовчання і покладанням квітів до могили Невідомого солдата у Парку Вічної Слави.

Голова УСВЖН

в’язень концтабору «Саласпілс»

академік МАНЕБ Маркіян Демидов