Шумлять могутні дерева, шумлять маленькі берізки, шумить, вирує школа № 17, адже до них завітали ветерани, яких вони ждуть мов рідних людей. А навколо тюльпани, цвітуть на алеях, цвітуть в руках маленьких школярів та старшокласників.
В школі закладено Алею Пам’яті на честь тих, хто пройшов Велику Вітчизняну, в 12-14 років розпрощався з дитинством і примусово поїхав на каторжні роботи в Німеччину, хто не чув свого імені на протязі багатьох місяців, знав тільки свій номер, яким його заклеймили фашисти.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Школа дожидається людей, які бачили газові камери, коридори смерті, шибениці, крематорії, людей, що вижили в цьому пеклі, знайшли в собі сили не зламатися, продовжувати життя.
І ось настала та хвилина. Приїхало майже сорок ветеранів. При вході на Алею Пам’яті стали коридором найменші школярі з букетами тюльпанів і через цей живий весняний коридор ішли сивочолі ветерани. Це в основному жінки, які радо всміхалися дітям, цілували їх щічки і маленькі ручки, що тримали букети.
Директор школи запрошує всіх на святкову церемонію, де старшокласники зустрічають своїх улюбленців святковими виступами. На очах у всіх непрохані сльози, адже радість теж буває зі сльозами на очах.
Голова ради Новомосковського відділення Української спілки в’язнів – жертв нацизму дякує адміністрації школи і всім школярам за їхні добрі і чуйні серця і запрошує всіх на відкриття пам’ятного знака на Алеї Пам’яті.
На великому гранітному камені знаходиться табличка з написом:
«Алея Пам’яті закладена на честь колишніх в’язнів — жертв нацизму.» квітень 2012 року.
« Якщо кожен покладе свою долоню на камінь, він прийме тепло ваших сердець, ваших рук і зберігатиме його довго-довго» — говорить Л.І. Коваленко, знімаючи покривало з каменя.
Всі присутні клали руки на камінь, ніби виконували наказ свого серця, камінь став червоним від тюльпанів. Це велике щастя, що не ллється кров, що червоніють тюльпани, як запорука мирного життя.
В церемонії відкриття пам’ятного знака прийняли участь гості: голова обласної організації колишніх в’язнів концтаборів Микола Іванович Восьмерик, голова обласного осередку благодійного фонду «Взаєморозуміння і толерантність» Антоніна Ромашко, колишній в’язень концтабору Освенцім, подруга Таї Тонконог Тетяна Данилівна Коверя, а також 30 членів Новомосковського відділення УСВЖН, серед них в’язні концтабору Освенцім та Заксенхаузен Михайло Федорович Гаврюшин, Людмила Федорівна Щербата, Тамара Федорівна Іванова.
Низький уклін людям з непростою, нелегкою долею. Щастя їм і здоров’я в переддень Великої Перемоги.
Голова Ради Новомосковського
відділення УСВЖН Л.І. Коваленко