Опубликовано 11th Август 2012 |

Вшануймо пам’ять тих, хто загинув за нашу свободу.

Харків «Висота маршала Конева»

З нагоди 70 –ї річниці початку Сталінградської битви
у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років

Згідно плану заходів з увічнення пам’яті про події Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років та її учасників на 2011 – 2015 роки , затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України, з 23 по 29 червня 2012 року відбулась автобусна поїздка делегатів від ветеранських організацій України для участі у меморіальних заходах з нагоди 70 –ї річниці початку Сталінградської битви у місті Волгограді та з метою відвідування розташованих на території Волгограду місць поховання воїнів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років.


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


У складі делегації був 21 представник від ветеранських організацій, що входять до складу «Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України», в тому числі безпосередніх учасників Сталінградської битви було шість осіб, від Української спілки в’язнів — жертв нацизму — дві особи: Надія Іванівна Слєсарєва і Микола Пилипович Хомич.

Очолювали та забезпечували виконання завдання під час цієї поїздки делегатів від ветеранських організацій Київської, Полтавської і Харківської областей Микола Миколайович Щербаков та його помічник Івашківський Володимир Федотович.

У місті Харкові, де відбулась зупинка по дорозі до міста Волгограду, делегація у повному складі поклала вінки і квіти до пам’ятних місць, пов’язаних з героїчними і трагічними подіями Великої Вітчизняної війни, що відбувалися в 1941-1943 роках на території міста Харкова і області.

Перш за все, делегати відвідали «Меморіальний комплекс Слави». Тут покояться десятки тисяч полеглих в боях солдатів і офіцерів Радянської Армії, народних ополченців, страчених і замучених у катівнях гестапо партизанів і підпільників, розстріляних і задушених у «душогубках» військовополонених і мирних жителів — людей похилого віку, жінок, дітей.

В період тимчасової фашистської окупації гітлерівці влаштовували криваві розправи над радянськими патріотами, військовополоненими, мирними жителями. Розповіді харків’ян, які підтверджені істориками та численними документами, свідчать про факти жахливих злодіянь.

За даними документальних досліджень в боях за Харків смертю хоробрих полягли 186 306 радянських воїнів. А за два роки окупації області гітлерівські нелюди знищили 270 296 жителів Харківщини.

На цьому священному місці делегація вшанувала пам’ять героїв і всіх закатованих хвилиною мовчання, поклала вінок і квіти. Нас дуже вразила велич архітектурних форм – литі знамена, які схилилися над священними могилами загиблих, і вражаюча велич гранітної «Матері-Батьківщини», яка на завжди застигла в глибокій скорботі біля Вічного Вогню, і стукіт її серця, який порушує тишу.

Під час відвідування трагічних місць в Харкові делегатів вразило місце масового знищення нацистами єврейського населення «Дробицький Яр», де у першій половині 1942 року було знищено близько 30 тисяч осіб , більшість з яких було розстріляно , частину спалено живцем.

В меморіалі жертвам Голокосту, який було відкрито в грудні 2002 року, екскурсовод і директор музею розповіли про те, що після 24 жовтня 1941 року, коли німецькі війська увійшли до Харкова, вже 5 грудня почався перепис населення. Євреїв заносили в окремі списки , а 14 грудня воєнний комендант надав вказівку про переселення усіх «жидів» включно немовлят в бараки на східній околиці Харкова. Майже одразу почалися розстріли: приречених партіями по 250 — 300 осіб гнали у Травницьку долину. На дітей кулі не витрачали, кидали в ями живцем. І вже на початку 1942 року єврейське гетто перестало існувати. На цьому місці також розстрілювали військовополонених і психічно хворих людей.

Повертаючись з «Дробицького Яру», делегати відвідали «Меморіальний комплекс «Висота маршала І.С.Конєва» і поклали квіти до меморіальних знаків і стел. Екскурсоводи музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» ознайомили всіх з історичними подіями, які відбувались там в часи Великої Вітчизняної війни , з героями, які воювали і віддали життя на фронтах, з тими, хто стали жертвами фашистського терору, загинули в роки гітлерівської окупації 1941-1943 років і з історією створення всього Меморіального комплексу «Висота маршала І.С. Конєва», який знаходиться в селищі міського типу Солоницівка Дергачівського району Харківської області. Саме тут, поблизу селищ Гаврилівка і Солоницівка, на висоті 197,3 в серпні 1943 року знаходилися спостережні пункти командувача військ Степового фронту генерал-полковника І.С.Конєва, командувача 53-ї армії генерал-майора І.М. Манагарова та командира 252-ї стрілецької дивізії генерал-майора Г.І. Анісімова.

Вшанування пам’яті і героїзму радянського воїна у справі Великої Перемоги в місті — герої Волгограді почалося з покладання вінка до «Пам’ятника Слави поколінь».

Екскурсовод, яка супроводжувала делегацію протягом двох днів, знайомила всіх з історією Сталінградської битви і головними пам’ятниками міста і меморіалами:

  • — домом Павлова;
  • — пам’ятником Скорботи;
  • — зруйнованим млином на березі Волги;
  • — будівлею величної Панорами Сталінградської битви;
  • — відбудованим Царицинським драматичним театром;
  • — спорудою центрального залізничного вокзалу.

Знайомство з Меморіалом «Мамаїв Курган – Батьківщина Мати Кличе» почалося з горельєфа «Пам’ять поколінь». На ньому відображені образи людей, які ідуть з вінками і приспущеними знаменами до вершини кургану, аби вшанувати захисників Вітчизни. 12 ніш з граніту на Вхідній площі представляють міста – герої: Москву, Ленінград, Київ, Мінськ, Одесу, Севастополь, Новоросійськ, Керч, Тулу, Брестську фортецю, Мурманськ і Смоленськ.

На площі «Стоячих на смерть» — скульптура воїна, який виходить з води, аби захистити Вітчизну.

Під час екскурсії делегати вклонились і поклали квіти біля пам’ятника «Комсомольцям – захисникам Сталінграду» , який було встановлено до 30 –ої річниці перемоги радянських військ під Сталінградом.

На площі «Героїв» шість скульптурних композицій, які розповідають про подвиги воїнів, санітарок і моряків в останній битві під Сталінградом, про жінок, які працювали в тилу і на фронтах , про подвиги командирів і прапороносців.

Величезне враження на делегатів справила двугодинна оглядова екскурсія міста Волгограда катером з ріки Волги .

В музеї — панорамі «Сталінградська битва» делегати ознайомились з січневими військовими діями 1943 року, які так яскраво відображені на полотні пантеону, також з експонатами військової техніки, броні, портретної експозиції радянських полководців і військових начальників, які приймали участь в Сталінградській битві.

На завершення перебування в Місті — Герої Волгограді делегація відвідала Волгоградський обласний комітет ветеранів, під час зустрічі відбулась тісна дружня розмова, обмін думками, побажання добра і обговорення планів на майбутню співпрацю.

Історичні дані: Сталінградська битва розпочалася 17 липня 1942 року, а 23 серпня місто зазнало масованого бомбардування — було знищено або серйозно пошкоджено велику частину міських будівель. У вересні бої йшли вже в центрі міста.

Битва за Сталінград є однією з найбільших битв в історії людства, тут відбувалися бої небаченої інтенсивності. Так центральний вокзал міста переходив з рук в руки 13 разів, а Мамаєв Курган було захоплено і знову відбито 8 разів. Через інтенсивні бої сам курган змінив свої обриси. І все — таки наступаючим військам вермахту не вдалося зламати опір захисників міста. 19 листопада розпочався контрнаступ радянських військ, незабаром німецько-фашистське угруповання опинилася в оточенні, а 31 січня 1943 року її командувач генерал-фельдмаршал Паулюс здався в полон.

2 лютого 1943 року, після ліквідації залишків оточеного угруповання, Сталінградська битва була закінчена.

Почалося відновлення практично повністю зруйнованого міста.

Сьогодні цілком відроджене місто Волгоград пропагує людству мир, який мають берегти всі народи планети Земля.

Заступник Голови
Української спілки в’язнів – жертв нацизму.
Колишній малолітній в’язень фашистських концтаборів

Слєсарєва Н.І.

Пошук
Розділи
Фото М.Д.Демидова3

Не стало Маркияна Дмитриевича Демидова

Сегодня из Киева пришла печальная весть – ...
ogon_svecha_33114

Голова УСВЖН Маркіян Демидов висловлює співчуття рідним та близьким з приводу смерті Омельченка Олександра Олександровича

25 листопада 2021 року пішов із життя ...

Вшанування 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

Члени УСВЖН міста Києва на чолі з ...
titul-22-08-2019

З Днем Незалежності України !

Шановні побратими по долі ! Шановні колеги ! Шановні ...
IMG_20210622_111133_1

22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

22 червня український народ вшановує пам’ять своїх ...
c_174_v10c

З Днем Перемоги !

         У цей святковий ...
20210411-1

11 квітня — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Шановні побратими по долі ! Шановні колеги !   Сьогодні ...
1583251320-2292

Вітання з 8 березня!

Дорогі жінки !   Від імені громадської організації «Українська ...

УСВЖН — 30 років !

                                  Шановні члени УСВЖН !                               Шановні ...
t5

27 січня — Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту

Сьогодні, 27 січня, в усьому світі відзначають ...
Останні записи