Опубликовано 7th Апрель 2013 |

11 квітня

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Мир — чеснота цивілізації, війна — її злочин

Сьогодні 11 квітня світова громадськість згадує події, які відбувалися в 1945 році. Друга світова війна наближалася до свого фінального завершення, але не всім судилося дожити до цієї події. Німецьке командування прийняло не людське рішення, від якого навіть зараз стигне кров — про тотальне винищення в’язнів концтаборів. Фашистська каральна машина доживала останні місяці, а у зв’язку з наближенням радянських і союзних військ ставала все більш агресивнішою. І вся нелюдська лють падала на полонених і в’язнів таборів.
Концентраційний табір — один з тих жахів, який назавжди закарбувався в людській пам’яті.
Минуло вже 68 років з того часу, як від неминучої смерті були врятовані в’язні Бухенвальду. 11 квітня 1945 року о третій годині ночі організатори повстання передали по радіо: «Вставайте, час настав!». Повсталих підтримали передові загони радянських і союзних військ і від смерті було врятовано майже сто тисяч полонених. А згодом визвольна хвиля покотилася далі і згодом були звільнені концтаборами Заксенхаузен, Дахау, Равенсбрюк та інші.
Для людей, які пройшли всі жахи війни, найголовнішою цінністю є мир. Вони не думали про високі нагороди, звання, медалі. Без жалю віддавали своє життя за Вітчизну, за лагідні руки мами, за спокійний дитячий сон. Війна опалила їхні серця, сивиною побілила голови, але душа жила святою любов’ю.
З кожним роком Велика Вітчизняна війна на крок, на перегорнуту сторінку віддаляється від нас. Та забути звитягу батьків, дідів, прадідів неможливо. Блакитне небо — їхній дарунок, промені щастя в очах — від них.
На жаль, усе менше серед нас ветеранів, які вижили після тортур фашистських концтаборів, але пам’ять про них живе. З року в рік, весняного дня, ми приносимо квіти до пам’ятників загиблим в’язням, зі щемом в душі приходимо туди, де стояли страхітливі мури концтаборів «Сирецький», «Бабин Яр», «Дарницький».
Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» — голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань.
Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем.
Скупа чоловіча сльоза навертається на очі ветерана.
Головне, щоб це більше не повторилося. «Щоб не повторилося», — відлунює в наших серцях.

Пошук
Розділи
1545644883-6599

Новорічне вітання

Дорогі побратими по долі !   Від імені Української ...
DSC01074

Відвідування місць оборони Житомира, військових пам’ятників та військових поховань

Відвідування місць оборони Житомира, військових пам’ятників та ...
DSC00773

«Зустріч поколінь «Ми поруч»

11 грудня поточного року Українською спілкою в’язнів ...
20181130_122227

Відвідування місць поховань, місць розташування концтаборів, пам’ятних знаків, Меморіалу в Урочищі «Бабин Яр», військових пам’ятників та військових поховань

Відвідування місць поховань, місць розташування Сирецького та ...
DSC00368

«Діалог поколінь»

29 листопада 2018 року в міському Палаці ...

ПОВІДОМЛЕННЯ

Шановні члени УСВЖН ! Шановна громадськість !   Громадська організація  «Українська  ...

ПОВІДОМЛЕННЯ

Шановні члени УСВЖН ! Шановна громадськість !               Українська ...
IMG_2476

Радісна подія

З нагоди чергової річниці Незалежності України Президент ...

Відвідування місць визволення Києва, як головного етапу визволення України від фашистських загарбників в селі Нові Петрівці

Українською спілкою в'язнів - жертв нацизму проведено ...

Відвідування місць початку визволення Києва від фашистських загарбників в селі Балико — Щучинка

Українською спілкою в'язнів - жертв нацизму проведено ...
Останні записи