Опубликовано 13th Апрель 2013 |

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

1-2 березня нацисти знищили майже сім тисяч мирних жителів і повністю спалили селище міського типу Корюківка. Як стверджують історики, карателі зробили це свідомо. Корюківська страта цивільного населення разом із знищенням їхнього міста – одна з найбільших каральних операцій під час Другої світової війни в Європі.


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


До 70-х роковин Корюківської трагедії 1943 року у Чернігові проведено міжрегіональну наукову конференцію

27 лютого 2013 року у Чернігові в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського до 70-х роковин Корюківської трагедії 1943 року, як найбільшої серед подібних нацистських злочинів у Другій світовій війні в Європі (1939–1945 рр.), проведено міжрегіональну науково-теоретичну конференцію «Трагічні сторінки Чернігівщини в історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.: пам’ять поколінь».
Організатори: Чернігівська облдержадміністрація, Чернігівська обласна рада, Український інститут національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського та його кафедра суспільних дисциплін та методики їх викладання.

В роботі конференції взяли участь представники Української спілки вязнів — жертв нацизму:
Заступник Голови Мартиш В.І.
Голова Чернігівськоїго обласного відділення УСВЖН Зубок Н.В.

Голова Чернігівськоїго обласного відділення УСВЖН Зубок Н.В.

Голова Чернігівськоїго обласного відділення УСВЖН Зубок Н.В.

У науковому форумі взяли участь науковці, краєзнавці, співробітники музеїв і бібліотек, вчителі історії, журналісти Чернігівщини та загальноукраїнських ЗМІ. Делегацію наукових співробітників Українського інституту національної пам’яті очолив Дмитро Вєдєнєєв, заступник директора з наукових питань Інституту, доктор історичних наук, професор.
Під час відкриття конференції Володимир Тандура, ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського, кандидат історичних наук, професор наголосив на важливості та актуальності не тільки вшанування жертв Корюківської трагедії 1943 року та всіх спалених сіл і селищ України, а й усіх невинно убієнних мирних жителів України в Другій світовій війні.
У своїй доповіді «Наукове забезпечення формування політики збереження пам’яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» професор Дмитро Вєдєнєєв наголосив: «Національна пам’ять є невід’ємною духовно-культурною та суспільно-політичною складовою існування української політичної нації (громадянської спільноти), дієвим чинником ідейно-духовного буття України, важливою передумовою забезпечення консолідації української політичної багатонаціональної спільноти (далі – український народ) в інтересах прогресу нашої держави як демократичної, соціальної європейської країни».
У доповідях і наукових повідомленнях про системну нацистську політику цілеспрямованого вбивства цивільного населення Європи і, зокрема, України, партизанський рух, Корюківську трагедію 1943 року та інші факти знищення сіл і селищ України, формування та розвиток української державної політики національної пам’яті та патріотичного, гуманістичного виховання молодого покоління українців виступили: Олександр Штоквиш, кандидат філософських наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; Микола Бойко, доктор історичних наук, професор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського; Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; Дмитро Гринь, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського; Вікторія Солоннікова, співробітник Чернігівської обласної наукової універсальної бібліотеки імені В. Г. Короленка; Юлія Лавська, студентка ІV курсу Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка; Сергій Бутко, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; Лідія Нестеренко, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського.
Оксана Толкачова, науковий співробітник Корюківського історичного музею, наочно представила рівень жорстокості й нелюдськості карателів під час знищення Корюківки 1-2, 9 березня 1943 року у повідомленні «Дослідження поховань жертв Корюківської трагедії 1943 р. як джерело вивчення нацистського злочину» з демонстрацією слайдів поховань жертв та їхньої ексгумації.
У виступах представників Українського інституту національної пам’яті С.Бутка, Р. Пилявця та у підбитті підсумків конференції Д.Вєдєнєєвим висловлена підтримка ідеї редакції газети «Голос України» у публікації цього часопису від 26 лютого 2013 року: 1 березня вшанувати пам’ять жертв Корюківської трагедії 1943 року та всіх спалених населених пунктів України під час нацистських каральних акцій у Другій світовій війні — запалити свічу пам’яті на українських могилах невинно убієнних; встановити в Україні 1 березня День пам’яті мирного населення, яке загинуло під час Другої світової війни.
За результатами обговорення на науковому формі його учасники підкреслили не тільки важливість продовження та інтенсифікації досліджень про війну, захисників Вітчизни та жертви серед цивільного населення України як наслідок свідомої нацистської політики, а головне, впровадження їхніх результатів у навчальні програми та підручники. Зокрема, В. Тандура та Д. Вєдєнєєв наголосили на необхідності згадки у них про Корюківську трагедію 1943 року.

Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
Чернігівської облдержадміністрації

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії: вбивство тисяч невинних людей

1-2 березня нацисти знищили майже сім тисяч мирних жителів і повністю спалили селище міського типу Корюківка. Як стверджують історики, карателі зробили це свідомо. Корюківська страта цивільного населення разом із знищенням їхнього міста – одна з найбільших каральних операцій під час Другої світової війни в Європі.
Жертвами нацистів стали здебільшого діти, жінки та немічні старці.
Про події 70-річної давнини, причини знищення мирного населення та чому про це не можна забувати сьогодні, ВВС Україна розповів чернігівський історик, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
ВВС Україна: Сергію Володимировичу, чому нацистські карателі винищили саме Корюківку? Є історичні відомості про причини?
Сергій Бутко: Справа в тому, що у ніч на 27 лютого 1943 року загони радянського партизанського з’єднання Олексія Федорова провели операцію з розгрому німецького гарнізону в містечку Корюківка. Був розгромлений залізничний вузол. Німецький гарнізон складався з угорських, німецьких військовослужбовців, поліцаїв. Певна кількість їх була вбита. Звільнили заручників, серед яких були 12-13-річні діти. Ініціатор операції, командир взводу Феодосій Ступак, на жаль, загинув під час бою. Власне для порятунку цих заручників партизани і влаштували цей напад на німецький гарнізон.
І ця каральна операція нацистів – це була помста, помста за дії партизан. Але вона була дивна з точки зору здорового глузду. Мстилися не партизанам, а знищувалось цивільне населення. Іншими словами командування 399-ї головної польової комендатури військової окупаційної адміністрації, яка знаходилась у м. Конотоп Сумської області, віддало наказ, щоби Щорська гарнізонна комендатура знищила Корюківку разом із усіма мирними жителями. Вона організовувала цей каральний загін, виконавці для себе з’ясували, що легше вбити немовлят, немічних людей і звинуватити їх в тому, що вони такі ж небезпечні, як партизани.
Злочин, який здійснили нацисти, був типовим на окупованій території Європи. І помста нацистів цивільному населенню за дії рухів опору – це злочин, який не має жодного виправдання.
ВВС Україна: Як розгортались події 1-2 березня в Корюківці? Люди знали, що карателі прийшли, аби їх стратити?
Сергій Бутко: 1-2 березня 1943 року карателі абсолютно свідомо знищили 6700 людей – так порахували після визволення і записали в Акті розслідування німецько-фашистських злочинів від 17 грудня 1943 року. За нашими підрахунками жертв було набагато більше, адже повністю були знищені цілі родини, династії, сусіди.
У багатьох випадках не залишилося в живих, щоб згадати імена жертв. Тому ми й говоримо, що було вбито за два дні майже 7 тисяч людей. За 70 років наступних пошуків встановлено поіменно тільки 1893 жертви злочину. Зруйновано 1290 будинків і споруд. Корюківка була цілковито зруйнованою – суцільним згарищем. До речі, 9 березня карателі повернулися, добили уцілілих, які врятувались 1-2 березня, прийшли взяти що-небудь з одягу і їжі, допалили місто.
Найстрашніше – як загинули ці люди. Це діти від немовлят до 16-ти років – серед встановлених жертв понад 700 осіб без огляду на стать, за іншим підрахунком – майже 1100 жінок від немовлят до людей похилого віку, це немічні старі люди. Тобто серед вбитих мешканців людей, які були небезпечні для окупантів, там фактично не було.
За що їх знищили? Їм, по-перше, не говорили за що. Ніхто не проводив слідство – винні вони чи невинні. Ніхто не приймав судового рішення. Їм навіть не оголосили, що вони будуть усі страчені.
І карателі, коли 1-2 березня проводили операцію, вони до останнього моменту не казали людям, що вони їх будуть вбивати. По всіх свідченнях тих, хто на щастя, вижив, говориться, що людей або зганяли і розстрілювали у ресторані – понад 500 осіб, або в інших великих будинках, або вбивали за місцем проживання, у хатах і житлових будинках. Перед цим говорили – збирайтеся, ми Вас забираємо на перевірку документів.
ВВС Україна: Чи багато схожих злочинів під час Другої Світової війни скоїли нацисти на території України?
Сергій Бутко: Фахівці Українського інституту національної пам’яті визначили, що знищення населених пунктів разом із мирними жителями під час каральних акцій окупантів є окремим видом злочинів проти цивільного населення. Таких злочинів, як трагедія Корюківці – а вона найбільша у Другій світовій війні в Європі (1939–1945 рр.) – в Чернігівській області було 60 і це неповна кількість. Просто на сучасному етапі досліджень ми можемо її назвати.
Йдеться про спалені, винищені карателями населені пункти разом із мешканцями. В Україні, тільки те, що в Інституті національної пам’яті порахували, тобто склали з посиланням на джерела персональні довідки – 544 населених пунктів.
Для Франції, Чехії, інших країн Європи, окупованих нацистами такий вид злочинів був епізодичним. Для України, Росії, Білорусі – окупованих територій під час війни – це був характерний масовий вид злочину. При чому з військової точки зору надзвичайно добре організований. Всі знали як робити.
Візьмемо Корюківку. Дуже великий населений пункт. Дуже багато людей. Наскільки злагоджено працювали карателі. Наскільки добре вони робили свою чорну справу. Були інструкції, було методичне забезпечення. Був досвід. Така операція по знищенню людей – своєрідна фабрика смерті.
ВВС Україна: Чому сьогодні важливо знати про Корюківську трагедію?
Сергій Бутко: Це питання нашої безпеки, цінності життя кожної людини. Якщо ми недооцінимо сторінки минулого, такі трагічні, як Корюківська трагедія – вони можуть повернутись.
Злочини проти цивільного населення – це сьогоднішня реальність. І я просто боюся, що коли я даю це інтерв’ю, хтось десь у «гарячих точках» планети знищує населенні пункти разом з мирними жителями, здійснює інші злочини проти них. Таке вже було у В’єтнамі, Афганістані, на Балканах, в Руанді тощо.
Потрібно, щоб про Корюківську трагедію знали в світі, але насамперед про ті страшні події мають знати самі українці.
ВВС Україна: Чи можете Ви пояснити, чому раніше замовчувалась інформація про Корюківську трагедію?
Сергій Бутко: Не можна сказати, що замовчувалася. Публікації були. Проте, навіть відомі українські історики мені зізнавалися, що не знають про цю моторошну трагедію. Що вже говорити про мільйони громадян. Мабуть проблема в іншому. Один співробітник Інституту національної пам’яті досить влучно сказав, що в Радянському Союзі було найголовніше – показати героїчність боротьби проти агресорів і окупантів.
Злочини проти цивільного населення чітко не відокремлювались, на них не акцентувалось уваги як на окремій важливій проблемі на рівні державної політиці пам’яті. Тому основна робота з вшанування тих чи інших категорій жертв цивільного населення у війні (в’язні концтаборів, остарбайтерів, військовополонених тощо) повноцінно почала розгортатися як державна політика тільки в незалежній державі Україна.
Чому це потрібно? Це питання національної безпеки, це питання міжнародних відносин, людяності по відношенню до кожного громадянина без огляду на якісь «ознаки» чи «категорії». Це безпека будь-якого українця сьогодні і завтра.
Ми підтримуємо ідею, щоб 1 березня стало Днем пам’яті жертв мирного населення в Україні в Другій світовій війні.

Олена Сидоренко
Для Бі-Бі-Сі, Чернігів

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

70 років Корюківській трагедії

Пошук
Розділи

Представники спілки в’язнів-жертв нацизму вшанували пам’ять полеглих у Другій світовій війні

22 червня, у день початку Великої Вітчизняної ...

Інтерв’ю Голови УСВЖН Маркіяна Демідова на Громадському радіо

Голова Української спілки в'язнів-жертв нацизму Маркіян Демидов, ...

Щоб ніколи не повторилося

«Бережімо мир!»   11 квітня у всьому світі відзначають ...

11 квітня 2018 року в Нікополі

11 квітня 2018 року в Нікополі відзначили ...

11 квітня у Снігурівському відділенні УСВЖН

За багаторічною традицією 11 квітня в нашому ...
библиотека 288 сш 013

Зустріч з київськими учнями до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

Голова Спілки Маркіян Дмитрович Демидов, колишній малолітній ...
2018_04_12_zystrich_zybok_52

«Я не хочу, щоб діти плакали знову»

«Я не хочу, щоб діти плакали знову» Ці ...
IMG_20180411_105751

11 квітня в Україні і усьому світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається ...

У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв нацизму

http://podrobnosti.ua/media/videos/2018/4/11/novosti-za-2018-04-11-1745_7b38744c37daeeb7b38a368a0fa3192b.mp4 Сьогодні Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. ...

В Україні вшанували жертв нацистських концтаборів

http://podrobnosti.ua/media/videos/2018/4/11/novosti-za-2018-04-11-0900_cbef4e02ba57bb76fa0c3e08f7a04e6a.mp4 Сьогодні відзначають Міжнародний день визволення в'язнів нацистських ...
Останні записи