Майбутній «Меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами» в Корюківці має бути національним символом Скорботи за жертвами всіх спалених і знищених населених пунктів України.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
На відзначення знаменної дати «70-ї річниці визволення України і 71–ої річниці визволення м. Києва від німецько-фашистських загарбників» Українська спілка в’язнів – жертв нацизму провела 16.10.2014 р. в місті Корюківка Чернігівської області, круглий стіл на тему: «Наша пам’ять і скорботи за всіма, хто загинув у жахливому полум’ї війни».
В роботі круглого столу прийняли участь представники з обласних відділень Спілки Дніпропетровська, Харкова і Чернігова, а також молодь – студенти Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці .
Цей захід присвячено темі: «згадати про масове жорстоке вбивство мирних людей, безневинно загиблих жителів усіх українських сіл, спалених і знищених гітлерівськими окупантами».
Знищення фашистськими карателями Корюківки разом з його мешканцями одним із найжахливіших злочинів нацистських окупантів в Європі в період Другої світовій війні.
В місті Корюківка у продовж 1,2 та 9 березня 1943 року фашисти розстріляли і спалили живцем близько 6700 мешканців і було спалено 1290 будинків. Більшість людей, вбитих карателями, це були діти, жінки і люди похилого віку.
Якщо порівняти, то в : Українські Корюківківці — 1-2 і 9 березня 1943 р. вбито і спалено близько 7 тис. осіб; Білоруській Хатині — 22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб ; Чеській Лідице — 10 червня 1943 р. вбито у селищі і замордовані у концтаборі 320 чол.; Французській Орадур-сюр-Глан — 10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 чол.; Російській Хацуні на Брянщині – у жовтні 1941 р. вбито 318 осіб.
Згідно Указу Президента України від 22 вересня 2011 року № 925/2011 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» лише 1 березня 2013 року відбулися жалобні заходи на державному рівні із закладанням пам’ятної капсули на місці спорудження «Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами» в урочищі Гай, ще до знищення Корюківки, у 1941 р. і далі до початку 1943 р. окупанти проводили розстріли партизанів, членів їхніх родин і мирних жителів..
В Корюківській трагедії кількість жертв, майже в 45 разів перевищила білоруську Хатинь. Але, на відміну від Хатині, Корюківська трагедія не є відома усьому світу, а ще й досі не отримала масштабного розголосу в Україні.
Учасники круглого столу відвідали Історичний музей і поклали квіти в місцях жахливого злочину нацистів і відмітили те, що до цього дня Указ Президента України від 22 вересня 2011 року за № 925/2011 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 235-р не виконані і не виконуються і це глибоко вразило всіх учасників цього заходу.
Тому ми як категорія людей, які жорстоко постраждали від нацизму в період Другої світової війни, маємо звернутися до вищих керівних органів нашої країни України з клопотанням прискореного спорудження на місті цього неймовірно жахливого злочину «Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами».
Бо злочини нацистів проти мирного населення в період Другої світової війни мають стати для нас — українців національним символом Скорботи за жертвами всіх спалених і знищених населених пунктів України.
Збереження національної пам’яті необхідно в інтересах прогресу нашої Держави як демократичної, соціальної європейської країни.
Наш обов’язок — передати молоді і усім прийдешнім поколінням, що такі трагічні події в історії людства не повинні ніколи повторюватися.