Опубликовано 22nd Февраль 2015 |

Міжнародна спільнота 27 січня 2015 року, вшановала пам’ять жертв Голокосту

107679

На території меморіального комплексу колишнього одного з найбільших нацистських концентраційних таборів смерті «Аушвіц-Біркенау» в Освенцимі у Польщі, відбулася заходи вшанування пам’яті загиблих.


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Зранку Президент Польщі Броніслав Комаровський разом з колишніми в’язнів табору, яких приїхало біля 100 осіб, поклали вінок з червоних і білих гвоздик до «Стіни смерті» біля якої фашисти розстрілювали людей і запалили пам’ятні свічки.

Саме цього дня 70 – ть років тому цей концтабір звільнили бійці 1-го Українського фронту за підтримки 4-го Українського фронту. В боях з охороною, яка складала приблизно 6 тисяч нацистських солдатів, загинули близько 300 радянських солдатів.

За неповними оцінками дослідників цьому концтаборі, загинуло 1.1 – 1.5 мільйона чоловіків, жінок і дітей різних національностей: більше одного мільйона євреїв. до 150 тисяч поляків,21 тисяча циганів, близько 15 тисяч радянських військовополонених, а також до 15 тисяч ув’язнених з інших країн.

На річницю визволення Освенцима прибули гості з 42 країн — Лідери держав та представники багатьох військових союзників, серед них – і український президент Петро Порошенко.

На цей урочистий захід від Української спілки в’язнів — жертв нацизму були запрошені Голова спілки — колишній в’язень концтабору Саласпілс Маркіян Демидов і член Ради, колишній в’язень концтабору Аушвіц-Біркенау Ганна Стрижкова. Вони вшанували пам’ять загиблих від себе особисто та від усіх членів УСВЖН, а після повернення з Освенціму разом з іншими членами Спілки взяли участь у круглому столі в гімназії «Київська Русь», який відбувся в рамках проекту німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє EVZ» «Місце зустрічі — діалог».

Члени УСВЖН, на долю яких випали страшні випробування в період Другої світової війни, поділилися з учнями та педагогами гімназії спогадами про своє важке дитинство, про ті страшні злочини нацистів, свідками яких вони стали під час перебування у фашистській неволі


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


DSC04753


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


DSC04745


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


DSC04759


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Слово від Президента України Петра Порошенка

os1

Світ має пам’ятати уроки минулого і не допустити повторення трагічних подій у сьогоденні — Глава держави

Обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями — засвоїти уроки історії і не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту та Другій світовій війні, наголосив Президент України Петро Порошенко у коментарі з нагоди 70-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау.

«Своєю участю у сьогоднішніх заходах хочу віддати глибоку шану і тим, хто трагічно загинув у таборі смерті Аушвіц, і тим, хто поклав край жахливим злочинам проти людства, які коїлися нацистами тут і повсюдно в Європі.

З шести мільйонів євреїв, які були знищені нацистами та їхніми союзниками, чверть — євреї родом з України. Трагедія Бабиного яру і досі болить нам незагоєною раною.

З шести мільйонів мирних мешканців України, що стали жертвами Другої світової війни, знов-таки чверть склали євреї. А з урахуванням загиблих на фронті ми втратили близько 60% від довоєнного єврейського населення українських земель.
Мільйони українців у складі союзницьких армій, українського визвольного руху та радянських партизанських з’єднань зі зброєю в руках протистояли нацистській навалі, а відтак і Голокосту. Тисячі й тисячі українців на окупованих територіях, ризикуючи власним життям, рятували євреїв. Лише офіційне звання «Праведників народів світу» отримали близько двох з половиною тисяч українців, що становить одну десяту від загальної кількості тих, хто має таку честь.

У боях за визволення Освенцима та навколишніх населених пунктів поклали голови 231 радянський солдат, із яких кожен п’ятий — українець. Підрозділами командували полковник Василь Петренко, українець з Полтавщини, полковник Анатолій Ковалевський з Чернігівщини, майор Анатолій Шапіро — український єврей з Полтавщини. Саме солдати його батальйону першими пройшли під сумновідомою брамою з написом «Праця звільняє» (Arbeit macht frei). І першим танком, який розбив браму, керував українець Ігор Побірченко. Про це днями дуже яскраво нагадав міністр закордонних справ Польщі Гжегош Схетина.

З урахуванням всіх цих фактів просто не маю права не повернутися до ідеї створення постійної експозиції України в музеї Аушвіц-Біркенау. Нам треба зібрати документи та речові реліквії, пов’язані з перебуванням мешканців українських земель у цьому таборі. Цей план, сподіваюсь, реалізуємо за кілька років, щойно почнемо виходити з поглибленої війною економічної кризи. Але вже вчора у Києві зусиллями Українського інституту національної пам’яті відкрилася виставка про вихідців з України — і в’язнів, і визволителів табору Аушвіц.
Вічна пам’ять загиблим. Слава тим, хто звільняв континент від нацизму!

Зібравшись тут сьогодні, ми нагадуємо Європі та світу про наймасштабнішу трагедію, апокаліпсис ХХ століття — про Голокост, про всі його жертви. Так само і про всі десятки мільйонів жертв Другої світової, спричиненої імперським божевіллям, агресивним націоналізмом та ксенофобією.
На жаль, у сімдесятий рік перемоги над нацизмом, в яку українці зробили колосальний внесок, в рік сорокаліття Гельсінського заключного акту, моя країна вступила в умовах російської агресії і грубого порушення норм міжнародного права.
Російська Федерація, будучи не просто підписантом Акту, а одним з його ініціаторів, грубо порушила зафіксовані у цьому документі принципи непорушності кордонів та територіальної цілісності, прав і свобод людей.
І сьогодні вже онуки та правнуки тих, хто боронив Україну понад сім десятиліть тому, полишили свої домівки, щоб захистити рідних та близьких і всю Вітчизну від дій агресора.

Більше того, на тимчасово окупованих територіях, в районах, тимчасово підконтрольних проросійським бойовикам, крім терору, націленого на все місцеве населення, крім порушення прав і свобод всіх громадян, здійснюється ще й окремий етноцид україномовного населення. Там небезпечно говорити українською. Нашу мову, як й історію України, виключають зі шкільних програм. А в Криму, до того ж, грубо утискаються права кримських татар, пропагуються антитатарські ксенофобські стереотипи. Всесвітньо визнаним лідерам цього народу навіть заборонено в’їзд на територію півострова.
Не стану проводити очевидні й явні паралелі між тим, що відбувалося в Європі в тридцятих роках минулого століття, і тим, що коїться тепер. Загроза континентальної війни тепер велика як ніколи. Хай ніхто навіть і не сумнівається: амбіції та апетити агресора перевершують розміри України.
Трагічних помилок минулого не виправити. Вбитих — не воскресити. Але засвоїти уроки історії — обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями.

Отож, закликаю весь світ не допустити повторення трагічних подій. Маємо не лише пам’ятати про безневинні жертви минулого, але й думати, як не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту і всій Другій світовій війні. Єдиним фронтом протистояти новому імперському божевіллю, новим претензіям на панування в Європі.

Ми вдячні світу за підтримку, яку він надає Україні, але щоб зупинити агресора, потрібні ще більші зусилля, ще більша солідарність», — заявив Глава держави після участі у заходах з нагоди вшанування 70-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Слово Председателя Украинского союза узников — жертв нацизма Маркияна Демидова

206919

Глубокоуважаемые дамы и господа, все те, кому дорог мир на нашей планете Земля, кому дорога жизнь каждого человека на ней!

Позвольте мне от имени Украинского союза узников-жертв нацизма и лично себя выразить благодарность Президенту Республика Польша, господину Брониславу Коморовскому, премьер-министру госпоже Еве Копач и всем тем, кто организовал эту торжественную встречу памяти в честь 70-ле-тия освобождения концлагеря Освенцим, одного из самых трагических мест уничтожения людей в XX веке не только в Европе, но и во всем мире.

Я узник одного из самых страшных нацистских концлагерей «Саласпилс», в котором также как и здесь, в Освенциме, человеческая жизнь ничего не значила, где детей убивали без разбора, процветал садизм, свирепствовал голод и голодная смерть, болезни и избиения. Свирепствовали эпидемии. Где убийство было обычным делом рук нацистов — надсмотрщиков.

Жертвы нацизма по возвращению на Родину были людьми второго сорта и только спустя 43 года после войны, в 1988 году, нам разрешили официально встретиться и создать Международный союз бывших малолетних узников фашизма. Украинский союз узников-жертв нацизма был создан в 1991 году, основной задачей которого является защита законных социальных, экономических, возрастных и моральных интересов своих членов.

Украинский союз узников — жертв нацизма проводил и в дальнейшем будет проводить работу с молодежью по сохранению исторической памяти, воспитанию ее в духе патриотизма, человечности, бережного отношения к прошлому, борьбе против ксенофобии и расизма, против войн и тоталитаризма.

Мы гордимся тем, что эту работу мы ведем не только в своей стране, но и на международном уровне в содружестве с Польскими общественными организациями: «Союзом поляков, пострадавших от Третьего Рейха», «Фондом Польско-немецке поэднание», немецкими общественными и религиозными организациями, а наш Украинский Союз как член «Европейского Конгресса жертв фашизма и нацизма 1920 -1945 годов»
и «Международного союза бывших малолетних узников фашизма» — практически со всеми европейскими общественными организациями.
К большому несчастью, на востоке Украины идет война — аннексирован Крым, оккупирована часть Донецкой и Луганской областей, каждый день продолжают гибнуть люди.

Мы бывшие узники нацистской неволи возмущены и недоумеваем, как же могло произойти то, что сегодня наследники тех, кто вместе победил нацизм, вместе погибал и переносил страдания в нацистской неволе, оказались в разных лагерях противостояния? Как же случилось то, что сегодня одни разрушают и захватывают чужие территории, и при этом гибнет мирное население, в том числе дети и старики, другие же теряют молодых людей — цвет нации, защищаясь?

В результате агрессии значительно ухудшилось экономическое положение в Украине, а принимаемые меры руководством страны не всегда адекватны. Дошло до того, что жертв нацизма, а это самая пострадавшая категория людей, которая в годы Великой Отечественной войны прошла сквозь фашистские пытки концлагерей, гетто и тюрем, сквозь уничтожение человеческого достоинства, увидев своими глазами расстрелы и газовые камеры, насильственный забор чистой детской крови и опыты над детьми, в детском возрасте испытала тяжелый рабский труд, лишают мизерных льгот. Кстати, жертв нацизма на 1 января 2000 года в Украине было 737 тысяч человек! А на начало этого года осталось в живых лишь не более 40 тысяч человек! И если бы, участникам — славным воинам АТО, стало известно, что им оказывается помощь за счет жертв нацизма, в силу своей патриотичности, честности и порядочности, они бы отказались от этих дотационных средств за счет жертв нацизма. Намерения органов власти отменить систему социальной защиты жертв нацизма идут в нарушение требований Конституции Украины, а именно статьи 22, в которой четко сказано: «Конституционные права и свободы гарантируются и не могут быть отменены. При принятии новых законов или внесении изменений в действующие законы не допускается сужение смысла и объема существующих прав и свобод». Нарушение статьи 22 Конституции Украины приведет только к углублению конфликта в обществе между разными социальными группами населения.

Глубокоуважаемый Петр Алексеевич, прошу Вас от имени жертв нацизма Украины восстановить справедливость, а именно: найти возможность оставить в силе действующие льготы согласно статей 6-1, 6-2, 6-3 и 6-4 Закона Украины «О жертвах нацистских преследований»; отказаться от так называемой монетизации льгот.

Мы очень надеемся на понимание нашей просьбы и положительное решение.
Желаю Всем крепкого здоровья, благополучия, активного долголетия, уверенности в завтрашнем дне и мирного неба над головой!

Спасибо за внимание!

Маркиян Демидов

Председатель Украинского союза
узников — жертв нацизма,
узник концлагеря «Саласпилс».
Академик МАНЕБ

Пошук
Розділи
20181004_141640

День людини похилого віку у Київі

04 жовтня поточного року члени Української спілки ...
230808431111

З Днем Незалежності України !

Вельмишановні мої побратими по долі, колеги, дорогі друзі ...

Представники спілки в’язнів-жертв нацизму вшанували пам’ять полеглих у Другій світовій війні

22 червня, у день початку Великої Вітчизняної ...

Інтерв’ю Голови УСВЖН Маркіяна Демідова на Громадському радіо

Голова Української спілки в'язнів-жертв нацизму Маркіян Демидов, ...

Щоб ніколи не повторилося

«Бережімо мир!»   11 квітня у всьому світі відзначають ...

11 квітня 2018 року в Нікополі

11 квітня 2018 року в Нікополі відзначили ...

11 квітня у Снігурівському відділенні УСВЖН

За багаторічною традицією 11 квітня в нашому ...
библиотека 288 сш 013

Зустріч з київськими учнями до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

Голова Спілки Маркіян Дмитрович Демидов, колишній малолітній ...
2018_04_12_zystrich_zybok_52

«Я не хочу, щоб діти плакали знову»

«Я не хочу, щоб діти плакали знову» Ці ...
IMG_20180411_105751

11 квітня в Україні і усьому світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається ...
Останні записи