Опубликовано 22nd Февраль 2015 |

Міжнародна спільнота 27 січня 2015 року, вшановала пам’ять жертв Голокосту

107679

На території меморіального комплексу колишнього одного з найбільших нацистських концентраційних таборів смерті «Аушвіц-Біркенау» в Освенцимі у Польщі, відбулася заходи вшанування пам’яті загиблих.


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Зранку Президент Польщі Броніслав Комаровський разом з колишніми в’язнів табору, яких приїхало біля 100 осіб, поклали вінок з червоних і білих гвоздик до «Стіни смерті» біля якої фашисти розстрілювали людей і запалили пам’ятні свічки.

Саме цього дня 70 – ть років тому цей концтабір звільнили бійці 1-го Українського фронту за підтримки 4-го Українського фронту. В боях з охороною, яка складала приблизно 6 тисяч нацистських солдатів, загинули близько 300 радянських солдатів.

За неповними оцінками дослідників цьому концтаборі, загинуло 1.1 – 1.5 мільйона чоловіків, жінок і дітей різних національностей: більше одного мільйона євреїв. до 150 тисяч поляків,21 тисяча циганів, близько 15 тисяч радянських військовополонених, а також до 15 тисяч ув’язнених з інших країн.

На річницю визволення Освенцима прибули гості з 42 країн — Лідери держав та представники багатьох військових союзників, серед них – і український президент Петро Порошенко.

На цей урочистий захід від Української спілки в’язнів — жертв нацизму були запрошені Голова спілки — колишній в’язень концтабору Саласпілс Маркіян Демидов і член Ради, колишній в’язень концтабору Аушвіц-Біркенау Ганна Стрижкова. Вони вшанували пам’ять загиблих від себе особисто та від усіх членів УСВЖН, а після повернення з Освенціму разом з іншими членами Спілки взяли участь у круглому столі в гімназії «Київська Русь», який відбувся в рамках проекту німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє EVZ» «Місце зустрічі — діалог».

Члени УСВЖН, на долю яких випали страшні випробування в період Другої світової війни, поділилися з учнями та педагогами гімназії спогадами про своє важке дитинство, про ті страшні злочини нацистів, свідками яких вони стали під час перебування у фашистській неволі


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


DSC04753


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


DSC04745


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


DSC04759


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Слово від Президента України Петра Порошенка

os1

Світ має пам’ятати уроки минулого і не допустити повторення трагічних подій у сьогоденні — Глава держави

Обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями — засвоїти уроки історії і не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту та Другій світовій війні, наголосив Президент України Петро Порошенко у коментарі з нагоди 70-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау.

«Своєю участю у сьогоднішніх заходах хочу віддати глибоку шану і тим, хто трагічно загинув у таборі смерті Аушвіц, і тим, хто поклав край жахливим злочинам проти людства, які коїлися нацистами тут і повсюдно в Європі.

З шести мільйонів євреїв, які були знищені нацистами та їхніми союзниками, чверть — євреї родом з України. Трагедія Бабиного яру і досі болить нам незагоєною раною.

З шести мільйонів мирних мешканців України, що стали жертвами Другої світової війни, знов-таки чверть склали євреї. А з урахуванням загиблих на фронті ми втратили близько 60% від довоєнного єврейського населення українських земель.
Мільйони українців у складі союзницьких армій, українського визвольного руху та радянських партизанських з’єднань зі зброєю в руках протистояли нацистській навалі, а відтак і Голокосту. Тисячі й тисячі українців на окупованих територіях, ризикуючи власним життям, рятували євреїв. Лише офіційне звання «Праведників народів світу» отримали близько двох з половиною тисяч українців, що становить одну десяту від загальної кількості тих, хто має таку честь.

У боях за визволення Освенцима та навколишніх населених пунктів поклали голови 231 радянський солдат, із яких кожен п’ятий — українець. Підрозділами командували полковник Василь Петренко, українець з Полтавщини, полковник Анатолій Ковалевський з Чернігівщини, майор Анатолій Шапіро — український єврей з Полтавщини. Саме солдати його батальйону першими пройшли під сумновідомою брамою з написом «Праця звільняє» (Arbeit macht frei). І першим танком, який розбив браму, керував українець Ігор Побірченко. Про це днями дуже яскраво нагадав міністр закордонних справ Польщі Гжегош Схетина.

З урахуванням всіх цих фактів просто не маю права не повернутися до ідеї створення постійної експозиції України в музеї Аушвіц-Біркенау. Нам треба зібрати документи та речові реліквії, пов’язані з перебуванням мешканців українських земель у цьому таборі. Цей план, сподіваюсь, реалізуємо за кілька років, щойно почнемо виходити з поглибленої війною економічної кризи. Але вже вчора у Києві зусиллями Українського інституту національної пам’яті відкрилася виставка про вихідців з України — і в’язнів, і визволителів табору Аушвіц.
Вічна пам’ять загиблим. Слава тим, хто звільняв континент від нацизму!

Зібравшись тут сьогодні, ми нагадуємо Європі та світу про наймасштабнішу трагедію, апокаліпсис ХХ століття — про Голокост, про всі його жертви. Так само і про всі десятки мільйонів жертв Другої світової, спричиненої імперським божевіллям, агресивним націоналізмом та ксенофобією.
На жаль, у сімдесятий рік перемоги над нацизмом, в яку українці зробили колосальний внесок, в рік сорокаліття Гельсінського заключного акту, моя країна вступила в умовах російської агресії і грубого порушення норм міжнародного права.
Російська Федерація, будучи не просто підписантом Акту, а одним з його ініціаторів, грубо порушила зафіксовані у цьому документі принципи непорушності кордонів та територіальної цілісності, прав і свобод людей.
І сьогодні вже онуки та правнуки тих, хто боронив Україну понад сім десятиліть тому, полишили свої домівки, щоб захистити рідних та близьких і всю Вітчизну від дій агресора.

Більше того, на тимчасово окупованих територіях, в районах, тимчасово підконтрольних проросійським бойовикам, крім терору, націленого на все місцеве населення, крім порушення прав і свобод всіх громадян, здійснюється ще й окремий етноцид україномовного населення. Там небезпечно говорити українською. Нашу мову, як й історію України, виключають зі шкільних програм. А в Криму, до того ж, грубо утискаються права кримських татар, пропагуються антитатарські ксенофобські стереотипи. Всесвітньо визнаним лідерам цього народу навіть заборонено в’їзд на територію півострова.
Не стану проводити очевидні й явні паралелі між тим, що відбувалося в Європі в тридцятих роках минулого століття, і тим, що коїться тепер. Загроза континентальної війни тепер велика як ніколи. Хай ніхто навіть і не сумнівається: амбіції та апетити агресора перевершують розміри України.
Трагічних помилок минулого не виправити. Вбитих — не воскресити. Але засвоїти уроки історії — обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями.

Отож, закликаю весь світ не допустити повторення трагічних подій. Маємо не лише пам’ятати про безневинні жертви минулого, але й думати, як не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту і всій Другій світовій війні. Єдиним фронтом протистояти новому імперському божевіллю, новим претензіям на панування в Європі.

Ми вдячні світу за підтримку, яку він надає Україні, але щоб зупинити агресора, потрібні ще більші зусилля, ще більша солідарність», — заявив Глава держави після участі у заходах з нагоди вшанування 70-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~


Слово Председателя Украинского союза узников — жертв нацизма Маркияна Демидова

206919

Глубокоуважаемые дамы и господа, все те, кому дорог мир на нашей планете Земля, кому дорога жизнь каждого человека на ней!

Позвольте мне от имени Украинского союза узников-жертв нацизма и лично себя выразить благодарность Президенту Республика Польша, господину Брониславу Коморовскому, премьер-министру госпоже Еве Копач и всем тем, кто организовал эту торжественную встречу памяти в честь 70-ле-тия освобождения концлагеря Освенцим, одного из самых трагических мест уничтожения людей в XX веке не только в Европе, но и во всем мире.

Я узник одного из самых страшных нацистских концлагерей «Саласпилс», в котором также как и здесь, в Освенциме, человеческая жизнь ничего не значила, где детей убивали без разбора, процветал садизм, свирепствовал голод и голодная смерть, болезни и избиения. Свирепствовали эпидемии. Где убийство было обычным делом рук нацистов — надсмотрщиков.

Жертвы нацизма по возвращению на Родину были людьми второго сорта и только спустя 43 года после войны, в 1988 году, нам разрешили официально встретиться и создать Международный союз бывших малолетних узников фашизма. Украинский союз узников-жертв нацизма был создан в 1991 году, основной задачей которого является защита законных социальных, экономических, возрастных и моральных интересов своих членов.

Украинский союз узников — жертв нацизма проводил и в дальнейшем будет проводить работу с молодежью по сохранению исторической памяти, воспитанию ее в духе патриотизма, человечности, бережного отношения к прошлому, борьбе против ксенофобии и расизма, против войн и тоталитаризма.

Мы гордимся тем, что эту работу мы ведем не только в своей стране, но и на международном уровне в содружестве с Польскими общественными организациями: «Союзом поляков, пострадавших от Третьего Рейха», «Фондом Польско-немецке поэднание», немецкими общественными и религиозными организациями, а наш Украинский Союз как член «Европейского Конгресса жертв фашизма и нацизма 1920 -1945 годов»
и «Международного союза бывших малолетних узников фашизма» — практически со всеми европейскими общественными организациями.
К большому несчастью, на востоке Украины идет война — аннексирован Крым, оккупирована часть Донецкой и Луганской областей, каждый день продолжают гибнуть люди.

Мы бывшие узники нацистской неволи возмущены и недоумеваем, как же могло произойти то, что сегодня наследники тех, кто вместе победил нацизм, вместе погибал и переносил страдания в нацистской неволе, оказались в разных лагерях противостояния? Как же случилось то, что сегодня одни разрушают и захватывают чужие территории, и при этом гибнет мирное население, в том числе дети и старики, другие же теряют молодых людей — цвет нации, защищаясь?

В результате агрессии значительно ухудшилось экономическое положение в Украине, а принимаемые меры руководством страны не всегда адекватны. Дошло до того, что жертв нацизма, а это самая пострадавшая категория людей, которая в годы Великой Отечественной войны прошла сквозь фашистские пытки концлагерей, гетто и тюрем, сквозь уничтожение человеческого достоинства, увидев своими глазами расстрелы и газовые камеры, насильственный забор чистой детской крови и опыты над детьми, в детском возрасте испытала тяжелый рабский труд, лишают мизерных льгот. Кстати, жертв нацизма на 1 января 2000 года в Украине было 737 тысяч человек! А на начало этого года осталось в живых лишь не более 40 тысяч человек! И если бы, участникам — славным воинам АТО, стало известно, что им оказывается помощь за счет жертв нацизма, в силу своей патриотичности, честности и порядочности, они бы отказались от этих дотационных средств за счет жертв нацизма. Намерения органов власти отменить систему социальной защиты жертв нацизма идут в нарушение требований Конституции Украины, а именно статьи 22, в которой четко сказано: «Конституционные права и свободы гарантируются и не могут быть отменены. При принятии новых законов или внесении изменений в действующие законы не допускается сужение смысла и объема существующих прав и свобод». Нарушение статьи 22 Конституции Украины приведет только к углублению конфликта в обществе между разными социальными группами населения.

Глубокоуважаемый Петр Алексеевич, прошу Вас от имени жертв нацизма Украины восстановить справедливость, а именно: найти возможность оставить в силе действующие льготы согласно статей 6-1, 6-2, 6-3 и 6-4 Закона Украины «О жертвах нацистских преследований»; отказаться от так называемой монетизации льгот.

Мы очень надеемся на понимание нашей просьбы и положительное решение.
Желаю Всем крепкого здоровья, благополучия, активного долголетия, уверенности в завтрашнем дне и мирного неба над головой!

Спасибо за внимание!

Маркиян Демидов

Председатель Украинского союза
узников — жертв нацизма,
узник концлагеря «Саласпилс».
Академик МАНЕБ

Пошук
Розділи
1545644883-6599

Новорічне вітання

Дорогі побратими по долі !   Від імені Української ...
DSC01074

Відвідування місць оборони Житомира, військових пам’ятників та військових поховань

Відвідування місць оборони Житомира, військових пам’ятників та ...
DSC00773

«Зустріч поколінь «Ми поруч»

11 грудня поточного року Українською спілкою в’язнів ...
20181130_122227

Відвідування місць поховань, місць розташування концтаборів, пам’ятних знаків, Меморіалу в Урочищі «Бабин Яр», військових пам’ятників та військових поховань

Відвідування місць поховань, місць розташування Сирецького та ...
DSC00368

«Діалог поколінь»

29 листопада 2018 року в міському Палаці ...

ПОВІДОМЛЕННЯ

Шановні члени УСВЖН ! Шановна громадськість !   Громадська організація  «Українська  ...

ПОВІДОМЛЕННЯ

Шановні члени УСВЖН ! Шановна громадськість !               Українська ...
IMG_2476

Радісна подія

З нагоди чергової річниці Незалежності України Президент ...

Відвідування місць визволення Києва, як головного етапу визволення України від фашистських загарбників в селі Нові Петрівці

Українською спілкою в'язнів - жертв нацизму проведено ...

Відвідування місць початку визволення Києва від фашистських загарбників в селі Балико — Щучинка

Українською спілкою в'язнів - жертв нацизму проведено ...
Останні записи