«Як це було? До 74-ї річниці збройного нападу гітлерівської Німеччини на СРСР – спогади очевидців» — такою була тема зустрічі, що відбулася 30.06.2015 р. в Публічній бібліотеці сімейного читання № 160 у Дарницькому районі Києва. Її учасниками стали представники Української спілки в’язнів – жертв нацизму та співробітники бібліотечних закладів Дарницького району міста.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Погожого червневого дня тишу, що запанувала в ошатному читальному залі бібліотеки, несподівано прорізав чіткий голос диктора Левітана, на великому екрані з’явились кадри кінохроніки майже 75-річної давнини, з динаміків поперемінно долинали архівні радіозаписи та пісні 40-х років ХХ ст. у виконанні Клавдії Шульженко та Марка Бернеса. На такому тлі свідки історії – Василь Іванович Циба, 1927 р.н., Людмила Миколаївна Тарасенко-Залевська, 1929 р.н., Надія Іванівна Слєсарєва, 1930 р.н., розпочинали свої розповіді…
Розповіді про те, що вони побачили на власні очі в перші дні та місяці війни, що найглибше запало в їхню (тоді ще дитячу) свідомість і збурило тогочасний світ. Спогади колишніх малолітніх в’язнів охоплювали значну частину географії нашої країни: корінна киянка Л. М. Тарасенко-Залевська пригадали сумні події початку окупації української столиці, Н. І. Слєсарєва відтворила страхітливі картини бомбардувань Дніпропетровська, В. І. Циба розповів про те, як у перші місяці війни ситуація розгорталася в Дніпродзержинську. А Ганна Михайлівна Стрижкова, яка немовлям опинилася в таборі смерті Аушвіц-Біркенау і дивом залишилася в живих, проклала місток у сьогодення, зазначивши, що нині її найбільшим болем є усвідомлення того, що покоління її дітей також довідалося про те, що таке війна.
– Дай Боже, щоб усе це якнайшвидше скінчилося і знову запанував мир – найвища цінність і благо для людей, — ці її слова підхопили оплесками всі учасники заходу.
Виступам очевидців передував вступ, підготовлений заступником голови УСВЖН, Володимиром Івановичем Мартишем, на основі історичної літератури. Отож слухачі мали матеріал для порівняння різних підходів і методів дослідження історії.
Присутні в залі представники молодших поколінь були вдячні оповідачам за подробиці з історії рідного міста і країни, про які майже нічого не написано в навчальних посібниках, а очевидці подій відчули, що їхній життєвий досвід надзвичайно важливий і цікавий для нащадків.
На завершення зустрічі її учасники вшанували хвилиною мовчання усіх жертв війни – від рядових солдатів до мирних громадян, які загинули внаслідок воєнних дій, депортацій та знущань в концтаборах.
Зустріч була організована в рамках проекту, який УСВЖН проводить спільно з Громадською організацією «Турбота про літніх в Україні» за фінансової підтримки Федерального Фонду Німеччини EVZ.
Людмила Слєсарєва,
керівник проекту