29 вересня — День пам’яті жертв Бабиного Яру.
У цей день 79 років тому на північно — західній околиці Києва у Бабиному Яру нацисти почали масові розстріли євреїв. Лише впродовж двох днів 29 та 30 вересня 1941-го року за офіційним історичним свідченням було розстріляно майже 34 тисячі євреїв, яким наказали зібратися з усього Києва.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Бабин Яр — одне із всесвітньо відомих місць трагедій, які стали смволом Голокосту.
Бабин Яр став символом знищення українських євреїв подібно до того, як Аушвіц став символом знищення євреїв усієї Європи.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник. Крім євреїв там вбивали радянських полонених, підпільників, душевнохворих та ромів, які також зазнали тотального винищення. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста з надією на порятунок.
У різних публікаціях даються різні цифри щодо загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.
Загалом історики говорять, що там було вбито близько 100 тисяч людей, більше половини з них були євреями.
У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка — близько 100 тисяч осіб.
Урочище Бабин Яр — це місце вшанування загиблих мирних жителів під час німецької окупації у роки Другої світової війни, місце пам’яті. На сьогодні існують проблеми збереження пам’яті подій Другої світової війни (забуття).
Одним із основних завдань УСУЖН є перетворення місця забуття в місце пам’яті шляхом реалізації програм, пріоритетним завданням яких є відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат, пов’язаних з вшануванням та увічненням пам’яті ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань та політичних репресій, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, формуванням соборності та державності, проголошенням незалежності України. Вшанування пам’яті загиблих захисників України. Пошук, ексгумація та перепоховання останків загиблих.
Живі повинні пам’ятати про трагічні події Другої світової війни, яка забрала життя мільйонів людей — розстріляних, спалених, закатованих, загиблих в нацистських концтаборах, гетто, тюрмах та інших місцях примусового тримання, задля збереження історичної пам’яті та щоб не допустити повторення !!!
Голова громадської організації
«Українська спілка в’язнів — жертв нацизму»
в’язень концтабору «Саласпілс»
академік МАНЕБ Маркіян Демидов