«Відвідування місць пам’яті у Могилів — Подільському

«Відвідування місць розташування гетто, військових пам’ятників, військових поховань, Музею Могилів — Подільського відділення УСВЖН у місті Могилів — Подільський Вінницької області»

В рамках програми «Діти за колючим дротом: біль і пам’ять», для реалізації якої надається фінансова підтримка із Державного бюджету України, жертви нацистських переслідувань із 13 областей України та міста Києва протягом 13 — 15 жовтня 2020 року відвідали Могилів — Подільщину.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

13 жовтня 2020 року учасників заходу при в`їзді в Могилів — Подільський зустріла голова Могилів — Подільського відділення УСВЖН Трейбич Елла Аркадіївна, яка супроводжувала жертв нацистських переслідувань з регіонів України до музеїв міста.

Враховуючи карантинні обмеження, учасники заходу розділилися на дві групи і відвідали Краєзнавчий музей та районний музей етнографії і народного мистецтва імені Марії Руденко.

Біля музеїв до учасників заходу з регіонів України приєдналися жертви нацизму Могилів — Подільського відділення УСВЖН.

Заслужений майстер народної творчості України, директор районного музею етнографії і народного мистецтва імені Марії Руденко Марія Василівна Гоцуляк сказала, що музей береже та пропагує унікальну творчу спалщину подільської Горлиці. Музей — це вже ніби підсумок подвижницько — мистецької діяльності Марії Руденко.

Учасники заходу ознайомились із цінними експонатами з домашнього архіву Марії Руденко, фотографіями, фольклорно — етнографічними записами, листами, нагородами, витинанками, вишитими її руками речами.

Відвідування музею було не випадковим, адже Марія Авксентіївна Руденко в роки Другої світової війни рятувала євреїв від фашистських катів, ризиковано допомагала двом сестрам — єврейкам, за що з матір`ю могли поплатитися життям. За цей мужній вчинок вона удостоєна звання Праведник Світу.

Марія Василівна ознайомила учасників заходу із книгою прозових творів Марії Авксентіїни Руденко, яка нещодавно вийшла з друку, «Ластівка день починає» та зачитала її спогади про події, які відбувалися в роки Другої світової війни в Слободі та Яришеві, про обтягнутий дротом майдан — гетто для євреїв, яке було влаштоване під час гітлерівської окупації у селі Яришів. Слухали Марію Василівну колишні в`язні гетто, концтаборів із сльозами на очах, проникаючись до глибини душі долею сільської вчительки, котра разом з іншими односельцями несла на собі непомірний тягар війни.

Документальний фільм «Горлиця» доповнив зустріч яскравими спалахами з життя подільської Горлиці, учасники заходу дізналися про важливі життєві цінності Марії Авксентіївни та її любов до України.

Марія Василівна на згадку про музей Голові УСВЖН Маркіяну Дмитровичу вручила книгу «Ластівка день починає».

Голова УСВЖН Маркіян Дмитрович розказав, що члени УСВЖН із 13 областей України та міста Києва відвідали Могилів — Подільський в рамках програми «Діти за колючим дротом: біль і пам’ять», для реалізації якої надається фінансова підтримка із Державного бюджету України і ознайомив із програмою заходу, який буде проводитись на Могилів — Подільщині і наголосив, що пріоритетним завданням, на розв`язання якого спрямовано програму є відзначення святкових, пам`ятних та історичних дат, пов`язаних з вшануванням та увічненням пам`яті ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також відвідування військових пам`ятників і військових поховань.

Жертви нацизму із регіонів України ділилися своїми власними спогадами.

Задоволених учасників заходу зустріччю, Марія Василівна запросила відвідати музей в наступному році.

Редактор Могилів — Подільської районної телерадіокомпанії «Об`єктив» Людмила Іванівна Колесник взяла інтерв`ю в учасників заходу.

Жертв нацистських переслідувань із регіонів України, які відвідували Краєзнавчий музей, директор Світлана Василівна Вікторович ознайомила із виставками «Озброєння воїна IX—XI ст.», «Козаччина XIII — XVI cт.,», «Вони мужністю прославили Поділля» та виставкою «Життя на нулі».

Зберігач фондів Краєзнавчого музею Таміла Володимирівна Панасюк ознайомила учасників заходу із експонатами Другої світової війни та виставкою, присвяченою в`язням гетто, концтаборів та інших місць

примусового тримання.

Слова вдячності залишили жертви нацизму в книгах Подяки музеїв.

14 жовтня 2020 року жертви нацизму відвідали єдиний в Україні і другий у світі музей «Українська витинанка». Народний музей «Українська витинанка» є однією з головних і найбільш відвідуваних пам`яток у місті Могилів — Подільський. Директор Будинку народної творчості Оксана Василівна Городинська повідомила, що колекція музею налічує понад 500 робіт талановитих майстрів з усіх областей України та 11 країн світу. На Міжнародних мистецьких фестивалях витинанки у місті Могилів — Подільський кращі майстри проводять майстер — класи, обмінюються досвідом та проводять творчі виставки.

14 жовтня учасники заходу з регіонів України вшанували пам’ять загиблих в роки Другої світової війни покладанням квітів та хвилиною мовчання біля братської могили та могил Каплана Абрама Давидовича і Брехмана Леоніда Семеновича — колишніх голів Могилів — Подільського відділення УСВЖН на кладовищі.

Жертви нацизму з регіонів України прийняли участь в урочистому зібранні міста на майдані Шани, присвяченому Дню захисника України. Голова Спілки Маркіян Дмитрович Демидов привітав могилівчан із святом Покрови Пресвятої Богородиці, Днем захисника України, Днем Козацтва та висловив побажання від себе особисто і УСВЖН, а також звернувся до молодого покоління ветеранів, до захисників України, до молоді міста із висловом захищати і берегти незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Побажав миру і щоб ніколи не повторились ті жахи війни, які прийшлось пережити.

Дякували Маркіяну Дмитровичу захисники України. Після урочистого зібрання Голова Спілки спілкувався із депутатом Верховної Ради України Вацаком Геннадієм Анатолійовичем, особисто йому вручив лист від УСВЖН. Також Голова УСВЖН мав розмову із керівництвом міста та району. Керівництво міста подякувало Голові Спілки Маркіяну Дмитровичу, що для реалізації програми «Діти за колючим дротом: біль і пам’ять» обрано саме Могилів — Подільщину.

Після урочистого зібрання на майдані Шани, учасникам заходу було проведено оглядову екскурсію по місту.

Жертви нацизму із регіонів України відвідали музей Жертвам нацизму, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів біля пам`ятників Жертвам нацизму, Праведникам Миру, воїнам-визволителям, на площі Танкістів, біля ДОТУ -112.

15 жовтня 2020 року жертви нацизму відвідали місця розташування гетто в селі Яришів Могилів — Подільського району.

В центрі села Яришів учасників заходу зустріла Голова сільської ради Гнатюк Ніна Анатоліївна і супроводжувала жертв нацизму з регіонів України до місць розташування гетто — до Яришевського Бабиного Яру. Ця трагедія відома далеко від Яришева. Ніна Анатоліївна ознайомила із особливою сторінкою в історії Яришева — Яришевський Голокост. Присутні дізналися подробиці про єврейське гетто та жахливі концтабори. На території Могилів -Подільського району існувало вісім гетто. В колишньому райцентрі проживало багато євреїв, а фашисти, як відомо, із особливою жорстокістю відносились до громадян єврейського походження. 21 серпня 1942 року 595 жителів гетто, а це люди похилого віку, жінки і діти від 1 до 16 років, жорстоко розстріляли есесовці. Дітей, які були на руках у матерів, кидали у яму живими і присипали землею. Розстріли супроводжувались жорстокими знущаннями над людьми. Колишні в`язні концтаборів, гетто слухали ці розповіді із сльозами на очах. Ніна Анатоліївна зазначила, що розстріл єврейського населення у Яришеві став однією з найсумніших сторінок історії українського та єврейського народів і пам’ять про цю подію є запорукою запобігання таким трагедіям у майбутньому.

Слова важливості шанобливого ставлення до пам`яті загиблих висловив Голова УСВЖН Маркіян Дмитрович Демидов і акцентував свою увагу на необхідності збереження пам`яті про страшні події часів Другої світової війни, часів Голокосту та благав миру для країни.

Зворушливими стали спогади колишніх в`язнів гетто, концтаборів із регіонів України про масові вбивства ні в чому не винних людей, трагічні події Голокосту. Пронизували серця кожного присутнього строчки вірша, який прочитала Ольга Григорівна Прокопенко із Харкова.

Пам’ять, невинно страчених людей єврейської національності в роки

фашистської окупації, учасники заходу вшанували хвилиною мовчання. А до пам`ятного знаку Жертвам Голокосту і всередині Склепу поклали квіти.

Голова УСВЖН Маркіян Дмитрович вручив Голові сільської ради Ніні Анатоліївні книги «Пам’ять заради майбутнього» (книга перша і друга), «Відгомін страждань і поневірянь в пам`яті рабів III-го Рейху» та буклет дитячих малюнків конкурсу «Дитинство та юність за колючим дротом в роки II Світової війни» «Наша доля вам застереження», видані Українською спілкою в`язнів — жертв нацизму до 2010 року, і просив передати по комплекту книг бібліотеці села та Яришевській середній школі. Дирекція школи та старшокласники не змогли бути присутніми на заході у зв`язку із канікулами, викликаними карантином (постанова КМУ від 13 жовтня №956 «Зміни, що вносяться до постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641»).

Ніна Анатоліївна подякувала Маркіяну Дмитровичу, всім учасникам заходу, що відвідали село, відвідали місця розташування Яришевського гетто і вшанували пам’ять загиблих в ті страшні роки Другої світової війни та вручила Голові УСВЖН брошуру «Яришів — трагедія голокосту».

З болем, сумом, жалем в очах і душах учасники заходу з регіонів України подумки підсумували — такого жаху не повинно повторитися !

Після відвідування місць Яришевської трагедії учасники заходу 15 жовтня повернулися до Києва, звідки від`їхали до своїх домівок в регіони України.

Викликав неабиякий подив неочікуваний дзвінок 16 жовтня поточного року з Ізраїлю. Зателефонував Михайло Фрайзонд і повідомив, що знає про наше перебування 15 жовтня в місцях розташування Яришевського гетто і що є одним із братів, які відновлювали Склеп на місці Яришевської трагедії. Під час нашого спілкування щодо відвідування Яришевського Бабиного Яру колишніми в`язнями концтаборів, гетто із регіонів України, Михайло говорив, що у нього мурашки проходять по шкірі. Дуже дякував за збереження, вшанування та увічнення пам`яті про невинно страчених осіб єврейської національності. Бажав здоров`я і довгих років життя членам УСВЖН і нашій організації. Просив надіслати фото і відео щодо відвідування місць Яришевського гетто і додав: «Інформацію буде розміщено у наших джерелах. Ви прославитесь на весь світ».

Валентина Будзінська