Шановні члени УСВЖН !
Шановні колеги ! Шановні друзі !
Сьогодні у нас Ювілей — 30-річчя створення громадської організації «Українська спілка в’язнів — жертв нацизму».
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Від імені громадської організації «Українська спілка в’язнів — жертв нацизму» і себе особисто щиро вітаю Вас із Ювілеєм !
В цей день хочу подякувати всім, хто був разом з нами, завдяки кому організація зростала на протязі свого 30-ліття.
Я радий, що сьогодні працюємо з тими, хто стояв на початку нашої діяльності і створення Спілки, і дякую: Г.М. Стрижковій, Н.В. Мудренок, З.І. Кривич В.Ф. Висоцькому, Л.В. Кочержиній, В.В.Котову, В.Ю.Декалюку, В.О. Царук, О.М. Маловиці, П.Ф. Шаруну, В.І.Макодзебі, Л.П. Ходиревій та іншим.
Ми завжди будемо вдячні тим, кого вже не має серед нас: В.В. Литвинову, Ю.Я. Вольському, В.Т. Волошкіну, В.А. Черепніну, Л.С. Симоновій, М.І. Філатовій, О.Г.Балутіну, О.М. Соболєву, Г.А. Кравченку, А.Д. Каплану, Г. Поляковій, Р.М. Кубіцькому, С.Р. Подольському, О.О. Гаці, М.А. Бартику, С.С. Кригіну, М.М. Велько, К.О. Пархомцю, Кузнєцову, О.І. Павлюшенко, Н.В. Зубок, П.Є. Сигиді, О.В. Філон, П.І. Рамському, А.Н. Мец, І.П. Сизоненко, І.А. Шамраю, В.О. Третьякову, О.А. Черкун, Л.С. Брехману, О.Г. Іваньку, І.В.Бонь, Т.С.Александровій і багатьом іншим.
Наш Ювілей припадає в рік 80-річчя початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років і 80-річчя трагедії в Бабиному Яру. І ми знову і знову згадуємо ті жахи, які нам прийшлось пережити, а це: фашистські концтабори, гетто і тюрми, відправлення на каторжні роботи, інші місця примусового тримання, експерименти над нами, онімечування і т. д. А після Великої Перемоги, насильницьке перебування наших людей на каторжних роботах в гітлерівській неволі викликало недовіру і дискримінацію в країні зі сторони органів влади колишнього Радянського Союзу.
Нас вважали не благонадійними громадянами, підозрювали в шпіонажі на користь західних розвідок, а частина жертв нацизму була навіть піддана депортаціям і безпідставним репресіям (в концтаборах НКВД і т. п.).
Але, незважаючи на всі труднощі, попри всі заборони і перепони при працевлаштуванні і при вступі до вузів, у становленні своєї країни і її розвитку наш, жертв нацистських переслідувань, немалий внесок !
Адже ми не тільки вижили, а й долаючи всі ці труднощі внесли свій достойний внесок у ліквідацію післявоєнної розрухи, у відновлення промислового потенціалу і сільського господарства країни.
Тільки завдяки зустрічі 22 червня 1988 року в Києві, на яку зібрались
850 осіб (тільки малолітні в’язні концтаборів) з республік колишнього
Радянського Союзу, у нас появилась можливість звернути увагу держави на нас, колишніх малолітніх в’язнів концтаборів. І вже відразу після цієї Конференції в Україні почали створюватися міські і обласні організації.
Українська спілка в’язнів — жертв нацизму була створена 08 лютого 1991 року на Установчій конференції обласних і міських організацій колишніх малолітніх в’язнів фашизму, а зареєстрована Міністерством Юстиції України 02 серпня 1991 року (Свідоцтво №115).
Головною метою діяльності Української спілки в’язнів — жертв нацизму є захист законних соціальних, економічних, вікових, моральних та інших спільних інтересів своїх членів.
УСВЖН вважає своїм найважливішим завданням надання посильної конкретної допомоги жертвам нацизму, сприяння їх історичній, соціальній, моральній реабілітації.
Не все було так легко перебороти.
На протязі всього 30—літнього періоду діяльності членами Бюро УСВЖН, керівництвом Спілки, активістами проводилась робота, щоб привернути увагу громадськості та органів законодавчої, виконавчої і судової влади до становища членів УСВЖН. Ми намагалися донести, що є особливою категорією громадян України, є жертви нацистських переслідувань, тяжко постраждали фізично і морально, що наша трагічна доля заслуговує всілякої уваги і співчуття, а жертви нацизму — всебічної підтримки і допомоги держави і суспільства.
Пекло, через яке пройшли діти — в’язні гітлерівських катівень, — це засторога всьому людству. Ми — останні живі свідки злочинів і жертви фашизму.
Ми скрізь і всюди боролися за захист прав і інтересів жертв нацистських переслідувань. Наші голоси неодноразово звучали в штаб — квартирі ООН (Нью — Йорку), на міжнародних Форумах, в Державному департаменті США (Вашингтоні), у Великобританії (Лондоні), в Швейцарії (Берні), в Німеччині (Бонні, Берліні), в Польщі (Варшаві, Освенцімі), в Чехії (Празі), в Словакії (Братиславі), в Словенії (Любляні), в Росії (Москві, Смоленську, Брянську, Іркутську, Саратові), в Білорусі (Мінську, Могильові, Бресті). На захист своїх прав ми писали звернення до Президентів держав — членів СНД, Балтії та інших країн Європи і Америки.
УСВЖН була проведена велика робота з підготовки і прийняття Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (2000 рік).
Але, на превеликий жаль, у 2014 году Верховна Рада України проголосувала за антинародні зміни до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а Президент України Петро Порошенко підписав їх, згідно яких було відмінено пільги жертвам нацистських переслідувань. У нас були відібрані наші законні соціальні, економічні, вікові права.
На наші багаторазові звернення щодо відновлення пільг нас не чули майже чотири роки.
І тільки 11 жовтня 2018 року (перед початком виборчої компанії в президенти України) пільги були відновлені частково.
Сьогодні в тяжких умовах знаходяться наші побратими по долі на непідконтрольних територіях України.
У мене, як заступника Представника Уряду України в Опікунський раді Німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» EVZ, була можливість звернутись до керівництва Фонду в грудні 2015 року щодо надання допомоги жертвам нацистських переслідувань, які проживали на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, внаслідок чого їм було виділено допомогу у розмірі 150 тисяч євро. Ця допомога реалізовувалася через організації, з якими співпрацював Німецький фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».
По проектах Німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» протягом багатьох років успішно працював УСВЖН і відділення нашого Союзу із Всеукраїнською благодійною організацією «Турбота про літніх в Україні» та МГО «МФ «Взаєморозуміння і толерантність» в напрямках соціального та історичного направлення, психосоціальної і моральної підтримки людей, які в дитинстві і юності перенесли тяжкі страждання у фашистській неволі.
Ми і надалі будемо направляти наші зусилля на отримання грантів Фонду.
В основі нашої роботи, як і раніше, виховання молодого поколіния проти проявів расизму і ксенофобії, проти проявів перекручування історичних фактів. Ми хочемо, щоб наші нащадки знали і пам’ятали, якою ціною було завойовано мир! Ми зобов’язані передати майбутнім поколіниям пам’ять про те, що приніс людству нацизм в роки Другої світової війни.
Тому збереження, вшанування, увічнення пам’яті ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань є одним із головних завдань діяльності Української спілки в’язнів — жертв нацизму.
На сьогодні це пріоритетне завдання в нашій діяльності. Ми приділяємо більше уваги живому спілкуванню з молодими людьми.
Велика робота в цьому напрямку проводиться в школах Києва, у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Львівській, Полтавській, Чернігівській, Харківській, Херсонській областях, а також в інших регіонах нашої країни.
Для поглибленого пізнання і збереження історичної пам’яті про трагедію, яку принесла нашому народу Друга світова війна, члени УСВЖН продовжують работу по установленню пам’ятних знаків, стел, меморіальних досок.
Сьогодні наша особлива увага зосереджена на спорудженні Меморіального комплексу в Корюківці. Корюківська трагедія є однією з найбільших нацистських акцій у Другій світовій війні в Європі.
Ми пишаємось своєю видавничою діяльністю. УСВЖН видано три книги спогадів «Пам’ять заради майбутнього», фольклорне видання віршів «Відгомін страждань і поневірянь в пам’яті рабів III — Рейху» і буклет дитячих малюнків конкурсу «Дитинство та юність зв колючим дротом в роки II Світовій війни» «Наша доля вам застереження», видано «Літопис Української спілки в’язнів-жертв нацизму» про двадцятилітню діяльність УСВЖН, проблеми і здобутки, історичні свідчення, документи, спогади і завдання. Також видано ряд авторських книг у відділеннях УСВЖН міст Києва, Дніпра, Донецька, Миколаєва, Львова, Херсона, Криму та інших, в електронному вигляді — збірник із учнівських есе «Пишемо історію разом. Діти Другої світової — очима сучасної молоді» та «Мій трудовий внесок у відбудову своєї країни».
Одним із головних напрямків діяльності УСВЖН було і залишається подальше поглиблення та встановлення нових дружніх відносин з організаціями людей постраждалих від фашизму і нацизму на міжнародному рівні.
УСВЖН є членом Міжнародної спілки колишніх малолітніх в’язнів фашизму. А з 2009 року — членом Міжнародного Комітету вигнанців і біженців, жертв фашизму і нацизму у 1920-1945 роках.
Нас знають і запрошують на значимі заходи, акредитовані в Києві, Посольства ФРН і Польщі.
УСВЖН співпрацює із Польським Національним музеєм Аушвіц — Біркенау та Польським інститутом в Києві.
Ми пишаємось тим, що у нас є інформація у віртуальному просторі !
З січня 2011 року в інтернеті на сайті www.usvzn.com ми висвітлюємо діяльність Спілки. Це наш вихід у світ ! Сьогодні наша діяльність видна всім.
УСВЖН та її відділення активно співпрацюють із радіокомпаніями України, телебаченням та видавничими органами. Завдяки цій співпраці нерідко звучать в эфірі і публікуються матеріали, присвячені діяльності УСВЖН і окремим членам Спілки.
Це іще більше підтверджує авторитет Спілки в місцевих органах управління і сприяє підтримці нашої діяльності.
Діяльність УСВЖН було високо оцінено Президентами України, Урядом України і Верховною Радою України в 1991-2013 роках.
Про це свідчать нагороди активних членів УСВЖН:
— Ордена і медалі — 150 ;
— Почесні Грамоти і Грамоти Президента України, Верховної Ради України,
Кабінету Міністрів України, Київської міської державної адміністрації та інших органів місцевої влади більше 50.
Багато активних членів УСУЖН нагороджені Грамотами Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Почесними Грамотами, Грамотами УСВЖН, МСКМВ. Міжнародного Комітету вигнанців і біженців, жертв фашизму і нацизму у 1920-1945 роках.
Зазначу, що увага керівництва нашої країни з 2015 року по теперішній час до жертв нацистських переслідувань значно ослабилась.
Хочу відзначити роботу кращих членів УСВЖН: Антоненко О.А., Амелькіна Д.М., Богатиренко Н.С., Бондарчука М.Л., Бублієнко Н.М., Будзінської В.В., Дубно В.С., Єрмакової Т.В., Зісса Ю.А., Карнакова О.П., Котова В.В., Кочержиної Л.В., Кузьменко Е.Д., Лебедь В.А., Лисенко В.І., Мартиша В.І., Мудренок Н.В., Мартиш Г.М., Ожгі В.С., Прокопенко О.Г., Сало В.А., Самолюка Г.І., Саханович М.М. Стрижкової Г.М., Суняєвої Л.М., Татаринської Л.М., Таценко А.М., Трейбич Е.А., Циган Н.М., Шарун Л.П., Шусть Г.Т. та інших.
Також хочу відмітити відділення УСВЖН, в яких робота налагоджена позитивно: Волинське, Дніпропетровське, Донецьке, Київське, Львівське, Могилів — Подільське, Харківське, Херсонське, Чернігівське обласне і міське відділення УСВЖН, Печерський, Святошинський і Шевченківський осередки Київського відділення УСВЖН та інші.
На сьогодні у зв’язку з анексією Криму, ми втратили 18 відділень Кримської Спілки і Севастопольське міське відділення УСВЖН. Із-за окупації частини Донбасу не має зв’язку з відділеннями Луганська і Луганської області та з 5 відділеннями Донецької області.
Чисельність УСВЖН з кожним роком зменшується, жертви нацизму відходять у вічність.
Сьогодні на обліку в УСВЖН більше 20 тисяч осіб, а на 01.01.2000 року на обліку було більше 557 тисяч.
Хочу зазначити, що важче стало працювати УСВЖН у фінансовому плані. Вже четвертий рік фінансова підтримка із бюджету України на виконання статутної діяльності організації не надається.
А із-за відсутності коштів на статутну діяльність, ми не можемо провести Конференції, засідання Ради УСВЖН, засідання Бюро УСВЖН та вирішити питання щодо подальшої діяльності Спілки.
З 2018 року фінансова підтримка надається тільки на реалізацію програм загальнодержавного рівня на конкурсній основі. Нас не лякає конкурсна основа фінансування, про це свідчить успішна реалізація програм УСВЖН протягом 2018 — 2020 років. Сам підхід, на наш погляд, не зовсім справедливий. Кошти, які виділяються на реалізацію проектів, враховують витрати на утримання організації тільки на період виконання проекту. А організації потрібно проводити свою життєдіяльність календарний рік. Тому останні роки витрати на оренду приміщення, комунальні платежі, телекомунікаційні послуги часто доводиться оплачувати мені особисто із власних коштів.
Українська спілка в’язнів — жертв нацизму протягом останніх трьох років підготувала, успішно захистила і вийшла переможцем конкурсних пропозицій з програмами загальнодержавного рівня: «Жертви нацистських переслідувань — останні свідки злочинів Другої світової війни» у 2018 році, «Культура пам’яті в діалозі поколінь» у 2019 році, «Діти за колючим дротом: біль і пам’ять» у 2020 році. В рамках цих програм було проведено 25 заходів.
В реалізації вищезазначених програм приймали участь жертви нацистських переслідувань з більш як половини областей України і міста Києва.
До заходів загальнодержавного рівня ми залучили старшокласників шкіл міста Могилів — Подільський Вінницької області, учасників історико — документального театру «Театр спогадів» навчально — виховного комплексу №132 міста Дніпро, учнівську молодь Київського ліцею Міжнародного права №51, Київського регіонального вищого професійного училища будівельників, студентів Волинського коледжу Національного університету харчових технологій, Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Чернігівського Національного технологічного університету, Німецького Університету Магдебург — Стендаль.
Вся інформація про заходи в рамках програм «Жертви нацистських переслідувань — останні свідки злочинів Другої світової війни», «Культура пам’яті в діалозі поколінь», «Діти за колючим дротом: біль і пам’ять». а також про іншу діяльність УСВЖН розміщена на сайті www.usvzn.com
Шановні колеги, як бачимо, 30-літній шлях УСВЖН не зовсім легкий.
А сьогодні, в період карантину, дуже важко вирішувати будь-які питання, пов’язані з життєдіяльністю УСВЖН. А ще важче відновити те, що було досягнуто і напрацьовано за багато років на користь жертв нацистських переслідувань і так легко було знищено минулою владою.
Сьогодні констатуємо факт, що така категорія ветеранів, як жертви нацистських переслідувань, не включена в статтю 3-1 прийнятого Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни» від 07 лютого 2019 року №9508.
Така категорія ветеранів, як жертви нацистських переслідувань, не включена в Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018
року №1175.
І сьогодні маємо парадокс:
— Міністерство соціальної політики України відповідно до свого Положення забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань;
— а Міністерство у справах ветеранів України надає громадським об’єднанням жертв нацистських переслідувань фінансову підтримку на конкурсній основі для реалізації програм відповідно до визначених напрямів.
Як бачимо, попереду іще багато питань над якими потрібно працювати:
— перш за все, це відновлення пільг жертв нацистських переслідувань в повному обсязі, тобто вимагати від влади внести зміни в Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»;
— вимагати чіткого визначення повноважень центральних органів виконавчої влади, зокрема, Мінсоцполітики у сфері соціального захисту жертв нацистських переслідувань та співпраці з їх громадськими організаціями;
— вимагати належного фінансування для виконання Статутних завдань УСВЖН.
— винайти кошти на видання і на переклад книг, виданих УСУЖН, з метою ознайомлення світової спільноти з трагедією нашого народу, яку він пережив в роки Другої світової війни;
— проведення роботи по увічненню, збереженню та вшануванню пам’яті жертв війни, жертв нацистських переслідувань шляхом спорудження пам’ятників, меморіальних стел, пам’ятних знаків, Меморіального комплексу в Корюківці, а також проведення спільних заходів с молоддю;
— налагодження роботи відділеннями УСВЖН з органами місцевого самоврядування і домагатися фінансування своїх відділень;
— активне продовження роботи з Міжнародною спілкою колишніх малолітніх в’знів фашизму і Міжнародним Комітетом вигнанців і біженців, жертв фашизму і нацизму в 1920-1945 роках, Польським Національним музеєм Аушвіц — Біркенау, Польським інститутом в Києві.
Дякую всім, хто працював зі мною на протязі 30-ти років, не шкодуючи здоров’я і особистого часу.
Бажаю Вам, Вашим рідним і близьким здоров’я, добра, тепла, миру, злагоди, радощів, чудового настрою, наполегливості та прекрасних успіхів в подальшій праці на користь жертв нацистських переслідувань !
З повагою
Голова громадської організації
«Українська спілка в’язнів — жертв нацизму
в’язень концтабору «Саласпілс»
академік МАНЕБ Маркіян Демидов